Валерій Пекар: різнобарвні світи і спіральна динаміка

12.03

pekar

Співзасновник громадянської платформи «Нова Країна», член команди ВікіСітіНоміка, викладач Києво-Могилянської Бізнес Школи (kmbs), Валерій Пекар у бізнесі – з 1992 року. Тоді разом з партнером створив виставкову компанію «Євроіндекс». Далі були нові успішні проекти. «За ці роки ми здобували багато емпіричних знань. І весь час стикалися з тим, що «таблиці Менделєєва» у бізнесі не має, – розповідає Валерій, – В той час як компанії, які ми самі створювали, запросто могли бути і були платформою для досліджень різних стилів менеджменту. І ось у 2007 році я опублікував першу статтю, де спробував класифікувати стилі управління. Та публікація нічого спільного зі спіральною динамікою не мала. Але згодом саме спіральна динаміка стала основою моєї книги «Різнобарвний менеджмент».

Книга Валерія Пекаря – про те, як розвивається людське мислення від народження людини до зрілості і далі, й як розвивалося мислення людей від народження людської цивілізації до наших днів. В основу покладено теорію спіральної динаміки. Її автор – американський психолог Клер Грейвз, а розвинули теорію його учні – Крістофер Кован і Дон Бек. «Спіральна динаміка» дає ключ до розуміння парадигм мислення й пояснює, як мислення розвивається від одних парадигм до інших. Кожна задає унікальний спосіб сприйняття й пізнання світу. Парадигми не бувають добрими або злими, хорошими або поганими. Вони показують, як ми думаємо.

Моя книга була готова до виходу наприкінці 2013-го. А потім відбувся Майдан, і країна почала змінюватися. Я продовжив виступати з лекціями. Тоді мене слухали не тільки бізнесмени в конференц-залах, а й патріоти в камуфляжі в Українському домі. А ще – повні креативних ідей молоді люди при 17-градусному морозі на площі біля Лядських воріт, коли я говорив у мегафон. Завдяки Відкритому університету Майдану я протягом року проводив в різних містах приблизно по 2 семінари на місяць. Аж ось «Різнобарвний Менеджмент» вийшов друком вже на початку 2015го. Тепер жалкую, що російською. Але маю надію, до “Книжкового Арсеналу” в травні вийде також і український переклад.

Різнобарвні світи.

Цитата з книги:

«Скільки разів з вами бувало таке: ви намагаєтеся щось пояснити людині, але у вас не виходить – він не розуміє нічого з того, що ви говорите, начебто він живе в якомусь іншому світі. «Та він що, з Місяця звалився», – питаєте ви себе. Ви відчуваєте, що у його світі інші закони і правила, і ті ж самі події трактуються зовсім по-іншому. Нерозуміння приводить до загострення відносин, створює масу негативних побічних ефектів».

Люди, об’єднані однією парадигмою мислення, живуть в одному «світі» – з однакових позицій сприймають дійсність і розуміють вчинки один одного. А якщо парадигми мислення різні, то це нагадує людей, що живуть в різних світах. Непорозуміння загострює відносини, створює масу негативних побічних ефектів.

Цитата з книги:

«Приміром, є безліч людей, що не вірять в чесність. Ну, не вірять, і все. Що ж відбувається, якщо такому типу зустрічається справжня чесна людина? Він починає шукати, «де ж він мене кинув».Не знаходячи, підозрює чесного у винятковій хитрості і віроломстві – ну, раз не зміг виявити обману, значить, обман добре замаскований. В кінці кінців виявиться, що обману справді не Маєю і тоді чесному присвоять клеймо «лох». Ну, справді, як можна назвати людину, котра не бачить своєї вигоди і обманює, коли підвернулася така можливість?»

Картина світу – потужний фільтр, крізь який пропускається все, що людина бачить, чує і відчуває. Якщо кожну картину світу можна було б представити якимось кольором веселки, то ми побачили б, як кольори плавно перетікають в інший. Реально таких «чистих кольорів» не існує, але нам зручно ними користуватися, щоб описати світ – точно так само, як у природі немає чистого синього і чистого зеленого кольору, але ми твердо знаємо, що море синє, а листя зеленее. Кольорове маркування в «спіральній динаміці» використовується без лапок, тому будь-які «кольорові» епітети слід сприймати не буквально, а як термін.

Розібравшись у різних “світах” і в тому, як мислять різні категорії людей, читач вчиться багатьом речам: керувати компанією, ефективно взаємодіяти у колективі, добивається поставлених цілей і нормалізує відносини в родині.

Як знайти себе? Як постійно йти вперед? Раджу завжди одне: завжди розповідайте історії про собі про успішне майбутнє. Розповідайте собі, своїм близьким. Розповідаючи такі історії, людина обживається в новому світі, закріплює його для себе. Хочете закріпитися в «помаранчевому» світі успіху – розповідайте історії про успіх. Хочете обжитись у «зеленому» – розповідайте історії про себе в гармонії. Але мислити – мало. Ви обов’язково повинні робити. Закріплення відбувається тільки дією.

Розрізняйте проблеми за їхньою величиною. Це допоможе прийняти правильне рішення. Якщо дитина захворіла вітрянкою, це неприємно, але не так страшно. Коли ж вітрянкою захворів 40-річний, наслідки можуть бути набагато серйозніші. Проблеми діляться на три категорії: нормальні, при яких просто достатньо зробити те, що треба, і негаразди зникнуть. Ненормальні, коли вчасно не зробили те, що треба. І тепер необхідна терапія. І патологічні проблеми, коли вчасно не примінили терапію, і доводиться застосовувати хірургію.

Багато хто задається питанням: як таке може бути? У людини в житті все пішло на спад, скрізь проблеми. Але звідкись береться енергія, і життя виходить на якісно новий рівень, причому дуже різко. Звідки ця енергія? Поки цього ніхто не знає. Є тільки гіпотези. Одна з них говорить, що як тільки проблеми попереднього рівня вирішуються, це відразу ж і дає людині енергію. Адже й справді так: зникнення страхів, закриття проблем, завжди додає стимулу і сил. Проте це – всього лиш гіпотеза.

Історія науки говорить: якщо щось поводиться дуже складно, значить ми не розуміємо їх структуру. Коли ми зрозуміли, як саме влаштований атом, то відразу ж стало ясно, чому одні атоми є металами, другі – інертними газами, чому одні мають позитивну, а інші – негативну валентність. Як тільки розібралися з атомом, ми зрозуміли, чому хімія така, яка вона є. До атомної фізики, хіміки знали, як поводяться речовини, але не могли відповісти на питання «чому». На сьогоднішній день ми знаємо, як поводяться люди. Виникає питання – чому? Є, де шукати відповідь, але поки її не знайдено. Якщо знайдемо відповідь, це призведе приблизно до такого стрибка, як свого часу наука стрибнула від хімії до ядерної фізики.

Рецепти і схеми того, як зробити країну успішною, відкриті і відомі. Їх тільки треба донести якомога більшій кількості людей. Так, гальмування реформ загрожує економічним колапсом, новим соціальним вибухом і розгортанням масштабної війни. Але, на мій погляд, шанси позитивного розвитку у нас є, бо значна кількість людей готова віддати свої сили розбудові нової держави.

Фото: Олег Жмаченко

Джерело: openstady

©БО БФ "Зміцнення громад" Дизайн: 

PRoMo-Студія "Fresh"Корпоративна пошта